Ареометр для солі АС-ЗІ-1

ГОСТ 18481-81 0-9 %, 9-18 %, 18-26 % ціна поділки 0,5 %

Ареометр — прилад для вимірювання густини рідин, принцип роботи якого заснований на Законі Архімеда. Вважається, що ареометр винайшла Гіпатія.

Зазвичай являє собою скляну трубку, нижня частина якої при калібруванні заповнюється дробом або ртуттю для досягнення необхідної маси. У верхній, вузькій частині знаходиться шкала, яка проградуйована в значеннях щільності розчину або концентрації розчиненої речовини. Густина розчину дорівнює відношенню маси ареометра до обсягу, на який він занурюється в рідину. Відповідно, розрізняють ареометри постійного обсягу і ареометри постійної маси.

• Для вимірювання густини рідини ареометром постійної маси сухий і чистий ареометр поміщають в посудину з цією рідиною так, щоб він вільно плавав у ньому. Значення щільності зчитують зі шкали ареометра, по нижньому краю меніска.
• Для вимірювання ареометром постійного обсягу змінюють його масу, досягаючи його занурення до певної мітки. Щільність визначається за масою вантажу (наприклад, гирьок) і об'ємом витісненої рідини.

Розрізняють наступні види ареометрів:

• ареометр загального призначення АОН-1, АОН-2, АОН-3, АОН-4, АОН-5;
• ареометр для молока АМ, АМТ;
• ареометр для нафтопродуктів АН, АНТ-1, АНТ-2;
• ареометр для урини АУ;
• ареометр для спирту АСП-1, АСП-2, АСП-3, АСП-Т;
• ареометр для електроліту АЕ-1, АЕ-2, АЕ-3;
• ареометр для грунту АГ;
• ареометр для цукру АС-2, АС-3, АСТ-1, АСТ-2;
• ареометр для кислот АК-1, АК-2;
• ареометр-гідрометр з термометром АЕГ.